Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. З'їжджайте в чужу дальню сторону.
Кракун, -на, м. Воронъ.
Негоже нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Та й плакати мені негоже.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
