Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позабірати

Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБІРАТИ"
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха. Маркев. 119.
Папірник, -ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Підкропивниця, -ці, ж. Раст. Fragaria collina. Вх. Пч. II. 31.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Прив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ.
Скородити, -джу, -диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Вас. 196. Чуб. VII. 401. Він оре, скороде, конопельки сіє. Мет. 309. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к. Шух. І. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.