Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позабірати

Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБІРАТИ"
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L. ЗОЗО. І. 136.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Наколдовать, наворожить. 2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой. 2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно. Шух. І. 106.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Побігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто. Н. п. 2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому. Кв.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті. Ном. № 12988.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.