Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожурити

Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИ"
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Набо́кувато нар. Наклонно въ одну сторону. Набокувато зроблений віз. Черк. у.
Пам'ятковий, -а, -е. Памятный. дати пам'яткового. Побить, наказать такъ, чтобы помнилъ. Ох, треба тобі дати пам'яткового, щоб ти не забував свого діла. Харьк.
Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися. Ном. № 3415.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.