А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.
Ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.»
Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити.
Злітати, -та́ю, -єш, сов. в. злеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Слетать, слетѣть. Сивою зозулею до роду злетіла. Ти з неба злетіла. Гусята, качата гречку поїли, на панів ставочок нишки злетіли.
2) Взлетать, взлетѣть. До тебе, Господи, душа моя злітає. Злетів півень на ворота, сказав: кукуріку!
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ.
Проживати, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Із своєю дружиною в світі прожию. Проживай, моя ясочко, веселою.