Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожовкнути

Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОВКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОВКНУТИ"
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
Дубрівонька, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Наниза́ти Cм. нанизувати.
Об'їхати Cм. об'їзджати.
Поміркування, -ня, с. Разсудительность, разсчетливость, благоразуміе. Волын. г.
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.
Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖОВКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.