Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень.
Лата, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі.
3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Наші лати переходять панські шати. Багатий на лати та на дрібні сльози. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити.
Склеплятися, -пляюся, -єшся, гл. = склепатися. Уста і очі склепляються (в мертвого).
Тім'я, -м'я, с. Темя. Тім'я не заросло. Ум. тім'ячко.
