Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Бібник, -ка, м. Трилистникъ.
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Гавкання, -ня, с. Лай.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними.
2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії.
3) = ситий 3. Земля ситна.
4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш.
5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти.
