Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Рум'янцем закрасилася живим.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний.
Клечаний, а е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ).
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. Хоч у одній льолі, аби до любови. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Погубити, -блю́, -биш, гл.
1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши.
2) Cм. погубляти.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»?
