Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Обсаджувати, -джую, -єш, сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора».
Ошукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. ошукатися, -ка́юся, -єшся, гл. Обманываться, обмануться. Хоч і ошукаюся, та там, де всі люде.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь.
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Учинок, -нку, м. Поступокъ, дѣло. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? до́брі вчинки. Добрий, хорошія дѣла. на гарячому вчинку (піймати). На мѣстѣ преступленія.
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів.
