Гре́цький, -а, -е. 1) Греческій. Хто не пізнає самих таки греків в грецьких богах ? Слово чужоземне, воно позичене з грецької мови. Гре́цький орі́х. Раст. Suglans regia. L. 2) Гречневый. Залізний ток, свиний перескок, а грецький посад (сковорода, сало і млинці).
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати.
Кавалець, -лця, м. Ум. отъ кавал
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Полягти, -ля́жу, -жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Слава не поляже. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Всі вороги спать, поляжуть.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Нема чим картоплю посмачити.
Пустка, -ки, ж.
1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка.
2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества.
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
