Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш.
Витворки, -рок, ж. мн. Проказы.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. 2) Задѣвать, затащить.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ.
Зліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вліпитися, -плюся, -пишся, гл. Слѣпляться, слѣпиться, склеиться липкимъ.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть.
Перстач, -ча́, м. — золотник. Раст. Potentilla aurea.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ум. сироїжечка.
Стрикачка, -ки, ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.