Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Головоїд, -да, м. = людоїд?
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних.
Невтеклий, -а, -е. Который не уйдетъ, не избѣжитъ чего. Аду грішники невтеклі.
Одзвінки, -ків, м. мн. Раст. Thalictrum aquilegiaefolium.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Повисипати, -па́ю, -єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
