Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. б) бѣлые суконные.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1?
Молоди́ти, -джу, -диш, гл. Молодить, придавать видъ молодости. Ні літ вона, ні спеки не боїться, бо молодить її пекельна тьма.
Напі́й, -по́ю, м. Напитокъ. Ой куме мій молодий, то ваш напій дорогий. Я го буду тим вітати, тим напоєм частувати.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Перепічайка, -ки, ж.
1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ.
2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та, сирого.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
