Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сховище

Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. К. Бай. 81. Із сховища свого виходить вітер. К. Іов. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОВИЩЕ"
Живи́чний, -а, -е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Наві́рити Cм. навіряти.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пліндрувати. ЗОЮР. І. 128.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.  
Уворужити Cм. уворужувати.
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.