Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сходити 1

Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. Мет. 51. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. Н. п. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. Рудч. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. Г. Барв. 228. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. Н. п. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. МВ. ІІ. 188. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сим. 228. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. Мнж. 131. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. О. 1862. V. 110. Горілки на їх багато сходить. Г. Барв. 516.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОДИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОДИТИ 1"
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Грубеле́зний, -а, -е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого. Гн. І. 35.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. ЗОЮР. І. 216. Його громада титарем настановила. Г. Барв. 424. 5)на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Г. Барв. 415. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Г. Барв. 511. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». Г. Барв. 420. настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон. Мир. ХРВ. 261.
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Неволя, -лі, ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. 3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю. Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. Чуб. V. 699.
Прицмокувати, -кую, -єш, сов. в. прицмо́кнути, -ну, -неш, гл. Причмокивать, причмокнуть. Ото смачна! — промовив Масюк, випивши чарку і прицмокуючи. Левиц. Пов. 199.
Стоїще, -ща, с. Среди пастбища въ полонинах: мѣсто и устроенные на немъ загоны и хлѣвы для скота и жилище пастуховъ; состоитъ изъ стаї, кошари, єлівника, телятника, кучі, стадарки, за́город и пр. Шух. І. 185.  
Хрустка, -ки, ж. Хрящъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. хрящ 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХОДИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.