Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкірка

Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКІРКА"
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті. Канев. у.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Ф'юкадло, -ла, с. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 278.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.