Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого.
Дже́рга, -ги, ж. То же, что и запаска, но изъ неокрашенной шерстяной ткани натуральнаго цвѣта. Cм. Дерга.
Замасти́ти Cм. замащувати.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Сторгувати, -гую, -єш, гл. Сторговать. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала.
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала).
