Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростій

Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Гирка, -ки ж 1) Сортъ пшеницы. ЗЮЗО. І. 139. 2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ. Козел. у.
Добасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Добѣситься, доиграться.
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида. Подольск. г.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре. Федьк.
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Поправді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Другий день поправді везут королівну. Драг. 285.
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.