Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короставка

Короставка, -ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово. Шух. I. 34. 2) = коропа. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТАВКА"
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Наверзти́ся, -зу́ся, -зе́шся, гл. Представиться, привидѣться, попасться. Як наверзеться на очі, то й куплю. Черк. у.
Німча, -чати, с. Маленькій нѣмецъ. Желех.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода. Ном. № 703.
Тринди меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.
Улюбити, -ся. Cм. улюбляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.