Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короста

Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТА"
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл. 1)чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться. 2)з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася. Харьк. г.
Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Супрягач, -ча, м. = супружник. Зміев. у. Міусск. окр.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин. Шейк.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині. Св. Л. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.