Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні).
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Пеклуватий, -а, -е. Заботливый.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
