Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы.
Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня.
Кила, -ли, ж. Грыжа.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. .
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. По всьому селі піднявся галас. Ой встаньмо, підіймімося. Як підніметься кашель та прездоровий. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. За невміння деруть реміння. Ум. реміннячко.