Багря, -рі, ж. Названіе буро-красной коровы.
Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Палениця, -ці, ж.
1) = паленина.
2) Печеная прѣсная лепешка.
Пласток, -тка, м. У горшечниковъ: комъ размѣшанной глины овальной формы, приготовленный для работы изъ него.
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш.
2) = поступати, поступити 2. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем?
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця.