Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий.
Знатий, -а, -е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері.
Опияка, -ки, м. = опіяка.
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко!
Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
