Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потовий

Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту. 2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОВИЙ"
Зрадний, -а, -е. и зрадній, -я, -є. = зрадливий. Гей-гей! не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Г. Арт. (О. 1861, III. 109). Зрадня ваша рада. О. 1861. IV. 31.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу! Грин. I. 223.
Лакомий, -а, -е. 1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ. Ном. № 1374. 2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші. Н. Вол. у.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. Уман. у. 2) Рама бороны. Желех.  
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них. Екатер. у.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.