Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолока

Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОКА"
Відживити Cм. відживляти.
Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
Криття, -тя́, с. Покровъ, верхъ платья. Не знаю, що в криття, що в рукава. Ном. № 13516.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.
Пошкодувати, -дую, -єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Пухір, -ра, м. = пухирь. Ком. і. 14.
Роспсотитися, -чуся, -тишся, гл. = розопсіти. Ей, то то ти дуже вже роспсотився. Ном. № 2925.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.