Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолока

Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОКА"
Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Пи.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються. Левиц. І. 326.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. Ум. козубець. Вх. Зн. 26.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Повити Cм. повивати.
Послебізувати, -зу́ю, -єш, гл. Поговорить или почитать вяло.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.