Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолока

Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОКА"
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.). Вх. Уг. 245.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині. Гол. II. 396.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.
Часловець, -вця, м. Часословъ. Левиц. І. 243.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.