Викопувати, -пую, -єш, сов. в. викопати, -паю, -єш, гл. Вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать. Глибокую яму викопали. Ликом пастернаку не викопаєш.
Вірне нар. = вірно.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч.
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Огонь 2, -ні, ж. = огоня.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. — ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи.
