Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обворити

Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРИТИ"
Два́дцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. Ум. Двадцяті́рко.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила. Чуб. V. 727.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.