Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Залізя́ка, -ки, ж. Обломокъ, кусокъ желѣза. Як покладеш залізяку на тому припічку, що в комені, до ніколи не буде вовк нападать на скотину. Виколов око залізякою. Ум. залізя́чка.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно.
Лест, -ту, м. Въ выраженіи: лестом заходити. Обманывать при помощи хитрости.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько.
Розбалакувати, -кую, -єш, гл.
1) Разговаривать.
2) — кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить.
