Відьмити, -млю, -миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила.
Зодягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. зодягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Купались, аж померзли, тоді... повилазили з води і почали зодягаться. З сем'єю вигодувався, зодігся і забувся. Не журіться тілом вашим, чим зодягтися.
Ійон меж. Вишь, вишь ты. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів.
Клохтіти, -хчу, -тиш, гл. Сильно кипѣть.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу.
Трубити, -блю, -биш, гл.
1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили.
2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют.
3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить.
1) Много ѣсть.
