Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Приточувати, -чую, -єш, сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє.
2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити.
3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Розжалувавсь, як Бог над раком.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем.
