Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розанець

Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗАНЕЦЬ"
Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Визволити, -ся. Cм. визволяти, -ся.
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Нюх, -ху, м. 1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха. Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Трибухатий, -а, -е. = трембухатий. Желех.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.