Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розанець

Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗАНЕЦЬ"
Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Босорка, -ки, ж. 1) = босорканя. Желех. 2) Лягушка, жаба. Вх. Уг. 228.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.