Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рожен

Рожен, -жна, м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖЕН"
Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Горо́ховий, -а, -е. Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Гу́зеро, -ра, с. = Гузирь 1. Вх. Зн. 12.
Дубо́вий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Ном. № 3783. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хмельн. 97. дубо́ва ла́па. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. дубо́ві листки́. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Крисанина, -ни, ж. = крисаня. Ой того я хлопця люблю в жовтій крисанині. Гол. II. 825.
Стрічений, -а, -е. ні куми́ = стрітенні куми. Мил. 183.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЖЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.