Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рожево

Рожево нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. ІІ. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЖЕВО"
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Китаєчка, -ки, ж. Ум. отъ китайка.
Крихкенький, -а, -е., Ум. отъ крихкий.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка. Чуб. V. 586.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі. Н. п.
Орлонько, -ка, м. Ум. отъ орел.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Текти, -течу́, -че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу. Чуб. V. 13.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. Cм. хвук, фук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЖЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.