Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть.
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали).
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей.
Коровайний, -а, -е. = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Худок, -дка, м. = худко.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка.
Черун, -на, м. = чертіж.
