Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбештати

Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. О. 1862. І. 72. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБЕШТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБЕШТАТИ"
Волосянки, -нок ж, мн. Штаны изъ овечьей шерсти. Шух. І. 152.
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19.
Герґев, -ва, м. = кулешінник. Вх. Зн. 10.
Коробейник, -ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки. Вх. Пч. І. 10.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБЕШТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.