Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання.
Недолітній, -я, -є. Несовершеннолѣтній.
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Оги́діти, -дію, -єш, гл. = Оги́днути.
Позряжати, -жаю, -єш, гл. То-же, что и зряжа́ти, но во множествѣ. Позряжає своїх дочок та й не надивиться на їх.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Світочок, -чка, м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. Раст. Gymnadonia odoratissima.
