Бруква, -ви, ж. Раст. Брюква, Brassica oleracea. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Ум. бруківка, бруквичка.
Відшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = відшмагати. Я тебе батогами одшмарую.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Тьху I въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть!
Цехмистриха, -хи, ж.
1) Жена цехмейстера.
2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ.
