Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лузанець

Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗАНЕЦЬ"
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Горсе́т, -та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети. Левиц. І. 10.
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі! Ном. № 9999.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЗАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.