Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лузанець

Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗАНЕЦЬ"
Безтямність, -ности, ж. 1) Безсмысленность. Желех. 2) Несообразительность, непонятливость.
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Бутина, -ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ. Шух. I. 37, 173. Вх. Зн. 67.
Водносталь нар. Въ одну нить.
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра. Угор.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. Ум. кізячо́к. Мнж. 1.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина. О. 1862. І. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЗАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.