Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Коба, -би, ж.
1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку.
2) Рыба: Golio fluviatilis.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина.
Підпилок, -лка, м. Напильникъ.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Старець старцем, а повагу любить. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство.
