Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абрюкати

Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБРЮКАТИ"
Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Відмести Cм. відмітати.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Життє́пис, -су, м. Біографія.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя. МУЕ. І. 83.
Шлях, -ху, м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. не в шляху. Не по дорогѣ. Ум. шляшок, шляшечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.