Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

а

А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Бал. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. (О. 1862. ІІІ. 73.) Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. Kolb. І. 66. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А"
Багатійшати, -шаю, -єш
Горо́х, -ху, м. Горохъ. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горо́х при доро́зі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горо́хом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. Коло́чений горо́х. Кушанье: растертый горохъ въ видѣ киселя. Гороби́ний горо́х. Раст. a) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. І. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. Cм. Горобиний. 4) Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. І. 141.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. О. 1862. І. 19. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали. К. Дз. 33.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси... позмовкали. Г. Барв. 308.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова А.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.