Болото, -та, с.
1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті.
2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано.
3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Cм. Дивитися.
Залеті́ти Cм. залітати.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. Було під робочу пору. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. Під холеру вони полягли. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні.
Утеча, -чі, ж. = утік.