Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збогатити

Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОГАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОГАТИТИ"
Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Гамулець, -льця, м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Шевч. О28. Парча золототканая. К. ЧР. 58.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Піткнутися, -нуся, -нешся, гл. Сунуться, толкнуться.
Повинно нар. 1) Должно. І над собакою повинно ласку мати. Ном. № 4498. 2) Должно быть. Під лісом повинно є вода. Кіевск. у.
Поголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Поголодать.
Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Простувати, -ту́ю, -єш, гл. Идти прямо, направляться. Хто простує, той дома не ночує. Ном. № 11406. Простували вони до Лубень невеличкими купами. Стор. МПр. 60. Пливе військо, простуючи униз до порогів. Морд. К. 5. Скрізь по потоках пасовиська покладені корита, якими простує вода з.....менших потоків. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОГАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.