Баланда, -ди, об.
1) Медлительный, неповоротливый, неловкій человѣкъ.
2) Вздорный болтунъ.
Наві́шки нар. = навіжки.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Тиснулися осліп до штурму.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Попродовбувати, -бую, -єш, гл. Продолбить (во множествѣ). У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій.
Убухувати, -хую, -єш, сов. в. убухати, -хаю, -єш, гл. Много сразу чего наливать, налить. О деньгахъ: много вкладывать, вложить въ какое либо дѣло, предпріятіе. Де він усі свої гроші туди вбухав.
Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.
