Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип.
Драглі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Примушувати Cм. примушати.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Спотинову, спотонову, нар.
1) Сначала, спервоначала. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють.
2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл.
1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.
2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року.
3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода.
4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря.
