Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Бурячок, -чка, м.
1) Ум. отъ буряк.
2) мн. Раст. Polygonum orientale L.
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Трупом гатки й байраки вимощували.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко.
Зміряти Cм. змірити.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. б) Asperugo procumbeus. B)Arperugo Aparine.
Перебанувати, -ную, -єш, гл. Пережить, перенесть что-либо горестное. Ой я тую зиму борзо не перезимую, ой я свого миленького не перебаную.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним.
Чобіток, -тка, м.
1) Ум. отъ чобіт.
2) Цвѣтокъ на чорноклині.
