Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла.
Напіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. напекти́ся, -печу́ся, -че́шся, гл. 1) Напекаться, напечься. Лице напеклося біля печі. 2) Нажариваться, нажариться.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Харпацтво, -ва, с.
1) Бѣдность, нищенство.
2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі.
