Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

искорник

Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИСКОРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИСКОРНИК"
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614.
Злот, -та, м. Монета въ 15 коп.
Лулу́кати, -каю, -єш, гл. Кричать (о совѣ, сычѣ). Желех. Вх. Зн. 33.
Нагосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Нахозяйничать.
Піддерти Cм. піддирати.
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИСКОРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.