Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирститися

Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИСЯ"
Винишпорити, -рю, -риш, гл. 1) Переискать, перешарить по всѣмъ закоулкамъ. Тут же тобі така дітвора, шо все винишпорить. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. 2) Разыскать, выискать, найти.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ! Федьк. І. 100.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха. Котл. Ен. VI. 11.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Хихички, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх. Ном. № 12644.
Чабанюга, -ги, м. Ув. отъ чабан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.