Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирститися

Ирститися, -рщуся, -стишся, гл. = хреститися. Шух. І. 38, 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИСЯ"
Адзу́ски! = Дзу́ски!
Вив'ялитися, -люся, -лишся, гл. Обезсилѣть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе. Волч. у.
Лелі = лельо. Желех.
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2. Федьк.
Напа́сти I, -ся. Cм. нападати, -ся.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Розвесеління, -ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама. Гн. І. 10.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.