Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Їжик, -ка, м. = їжак.
Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Нехай дадуть мені наперед гроші. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче.
Начекатися, -каюся, -єшся, гл. Наждаться.
Перетикати, -ка́ю, -єш, сов. в. перетикати, -каю и -тичу, -чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. А я тую багатую терном перетину, а вбогую, хорошую до себе прикличу.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1.
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого?
2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно.
