Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів.
Докупа́ти I Cм. докупувати.
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Окрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами?
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Надувся, як півтора нещастя. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость.
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив.
Шатило, -ла, м. Лгунъ.
