Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирстити

Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИ"
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка. МУЕ. III. 54.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Лох, -ху, м. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Попідтоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и підтоптати, но во множествѣ.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли. Чуб. 2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли. Рудч. Ск. 3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно. Чуб. V. 948.
Уланичок, -чка, м. Ум. отъ улан.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.