Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. 3) = єлівник.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. 2) Задѣвать, затащить.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ).
2) Набить плотно (во множествѣ).
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разрубить надвое.
2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Ввесь город розчухрав.
