Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

із-

Із-
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ-"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ-"
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Досука́ти Cм. досукувати.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Знічев'я нар. = знечев'я. Гліб. 3.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Росписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. росписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расписываться, расписаться, дать расписку. Росписався, що оддасть непремінно. Рудч. Ск. І. 116.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Утихомирювати, -рюю, -єш, сов. в. утихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. І. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІЗ-.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.