Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл.
1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились.
2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти!
