Виловити Cм. виловлювати.
Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Ум. сукняночка.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте.
