Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирга

Ирга, -ги, ж. Раст. Cotoneaster vulgaris Linde. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРГА"
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Надгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Надгорать, надгорѣть.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Особистий, -а, -е. Личный.
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.