Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лаба
лабаз
лабазник
лабайдак
лабайстер
лабатий
лабети
лабза
лабзюк
лабзюкати
лабзюкувати
лабзюкуватися
лабзючка
лабиринт
лабка
лабуз
лабуззя
лабузіння
лабузнитися
лабурник
лабуштан
лабцювати
лава
лаверджет
лавиця
лавка
лавник
лавниківство
лавничка
лавонька
лавочка
лавр
лаврик
лавровий
лавута
лавчастий замок
лавчина
лаганець
лаганок
лагерь
лагід
лагідний
лагідність
лагідно
лагода
лагоджіння
лагодиком
лагодити
лагодитися
лагодіння
лагодком
лагодливий
лагодний
лагомина
лагоминець
лагоминка
лагузка
лагун
лаґун
лад
лада
ладан
ладанити
ладен
ладенний млин
ладити
ладитися
ладі
ладівниця
ладка
ладканка
ладкання
ладнати
ладнати 2
ладнатися
ладний
ладність
ладно
ладо
ладожник
ладом
ладоньки
ладування
ладувати
ладуватися
ладун
ладунка
ладусеньки
ладянка
лаз
лазенька
лазити
лазівка
лазіння
лазник
лазниця
лазній
лазнюк
лазня
лазовий
лазок
лазун
лазунка
лазуряка
лаістий
лай I
лай II
лайдак
лайдачка
лайка
лайлак
лайливий
лайно
лайнути
лайняк
лайняр
лайтан
лайтук
лак
лакей
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. Ном. № 70. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Єв. Мр. І. 30. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Ном. № 8003. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у. лежати на смертній постелі. Умирать. Харьк. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати. Гол. І. 13.
Ля́мпа, -пи, ж. 1) Лампа. Левиц. Пов. 313. Вже і лямпа догорає і камраття заніміли, коло столу сном присіли. Федьк. І. 40. 2) Лампада. Висить під лямпою писанка. Чуб. І. 23. Каплиця красна, в ній лямпи палають. Федьк. І. 75. Ум. ля́мпочка. Перед образами висіли скляні лямпочки. Левиц. Пов. 20.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. Котл. Ен. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. МВ. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. Мил. 200. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. Стор. МПр. 60. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. X. С. І. 76. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв? МВ. ІІ. 10.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Спижовий, -а, -е. Бронзовый, мѣдный. ЗОЮР. І.
Нас спонсорують: