Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лаба
лабаз
лабазник
лабайдак
лабайстер
лабатий
лабети
лабза
лабзюк
лабзюкати
лабзюкувати
лабзюкуватися
лабзючка
лабиринт
лабка
лабуз
лабуззя
лабузіння
лабузнитися
лабурник
лабуштан
лабцювати
лава
лаверджет
лавиця
лавка
лавник
лавниківство
лавничка
лавонька
лавочка
лавр
лаврик
лавровий
лавута
лавчастий замок
лавчина
лаганець
лаганок
лагерь
лагід
лагідний
лагідність
лагідно
лагода
лагоджіння
лагодиком
лагодити
лагодитися
лагодіння
лагодком
лагодливий
лагодний
лагомина
лагоминець
лагоминка
лагузка
лагун
лаґун
лад
лада
ладан
ладанити
ладен
ладенний млин
ладити
ладитися
ладі
ладівниця
ладка
ладканка
ладкання
ладнати
ладнати 2
ладнатися
ладний
ладність
ладно
ладо
ладожник
ладом
ладоньки
ладування
ладувати
ладуватися
ладун
ладунка
ладусеньки
ладянка
лаз
лазенька
лазити
лазівка
лазіння
лазник
лазниця
лазній
лазнюк
лазня
лазовий
лазок
лазун
лазунка
лазуряка
лаістий
лай I
лай II
лайдак
лайдачка
лайка
лайлак
лайливий
лайно
лайнути
лайняк
лайняр
лайтан
лайтук
лак
лакей
Засипа́ти I, -па́ю, -єш 1) = засинати. 2) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254. 3) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.
Калярувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончательно полировать гребенку посредствомъ тренія между ладонями рукъ, слегка покрытыхъ золой. Вас. 163.
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Поблизько нар. = поблизу.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Помежно нар. = помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.
Понасторошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Наставиться, подняться. Квіточки, як зірочки, понасторошувались. Г. Барв. 73.
Порозгорожувати, -жую, -єш, гл. Разгородить (во множествѣ).
Почеркати, -ка́ю, -єш, гл. Исчертить линіями. Почеркав ножем, щоб зробити його шаршавим. Ком. II. 82.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: