Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Дражли́вий, -а, -е. Щекотливый. У сьому дражливому ділі спустись на мене.
Омилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. омили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = помилятися, помилитися.
Оплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оплестися, оплетуся, -те́шся, гл. = обплітатися, обплестися.
Пизи, -зів, мн. Сваренные шарики изъ кислаго гречневаго тѣста, ѣдятъ съ чеснокомъ и постнымъ масломъ. Cм. пампух.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Реготно нар. = регітно. А мені так реготно з його, що туди вліз, а назад не вилізе.
Харисто нар. Опрятно, чисто.