Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лаба
лабаз
лабазник
лабайдак
лабайстер
лабатий
лабети
лабза
лабзюк
лабзюкати
лабзюкувати
лабзюкуватися
лабзючка
лабиринт
лабка
лабуз
лабуззя
лабузіння
лабузнитися
лабурник
лабуштан
лабцювати
лава
лаверджет
лавиця
лавка
лавник
лавниківство
лавничка
лавонька
лавочка
лавр
лаврик
лавровий
лавута
лавчастий замок
лавчина
лаганець
лаганок
лагерь
лагід
лагідний
лагідність
лагідно
лагода
лагоджіння
лагодиком
лагодити
лагодитися
лагодіння
лагодком
лагодливий
лагодний
лагомина
лагоминець
лагоминка
лагузка
лагун
лаґун
лад
лада
ладан
ладанити
ладен
ладенний млин
ладити
ладитися
ладі
ладівниця
ладка
ладканка
ладкання
ладнати
ладнати 2
ладнатися
ладний
ладність
ладно
ладо
ладожник
ладом
ладоньки
ладування
ладувати
ладуватися
ладун
ладунка
ладусеньки
ладянка
лаз
лазенька
лазити
лазівка
лазіння
лазник
лазниця
лазній
лазнюк
лазня
лазовий
лазок
лазун
лазунка
лазуряка
лаістий
лай I
лай II
лайдак
лайдачка
лайка
лайлак
лайливий
лайно
лайнути
лайняк
лайняр
лайтан
лайтук
лак
лакей
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Дзяб, -би, ж. = Зяб.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. XII. 125.
Єдама́шок, -шку, м. = адамашок.
Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Перепхати Cм. перепихати.
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала. Богодух. у.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Нас спонсорують: