Воробень, -бня, м. = воробець.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Збожево́літи, -лію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. — хід. Выгонъ скота весной въ полонину.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава.
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.