Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ласуватися
ласун
ласуха
ласько
лася
лат
лата
латаний
латанина
латання
латанці
латати
лататися
латаття
латач
латва
латвий
латвість
латво
латер
латина
латинець
латинити
латинник
латинський
латинь
латирник
латити
латиш
латка
латкувати
латник
латовець
латочка
латувати
латун
латунник
латура
латянка
лах
лаха
лахавий
лахамендрики
лахаминдрики
лахачі
лахаш
лахва
лахмай
лахман
лахманина
лахманка
лахманник
лахмання
лахмануватий
лахманяр
лахманярка
лахматий
лахмотник
лахта
лацний
лацно
лашт
лаштабей
лаштування
лаштувати
лаштуватися
лаштунки
лащити
лащитися
лаючий
лая
лаянка
лаяння
лаяти
лаятися
ле
лебайстер
лебедаха
лебеденя
лебедець
лебедик
лебедин
лебедина
лебединий
лебединка
лебедиця
лебедій
лебедіти
лебедка
лебедо
лебедонько
лебедочко
лебедя
лебедя 2
лебедяночка
лебедячий
лебеніти
лебердаші
лебідка
лебідь
лебонь
лев
левада
левадний
левенець
левеня
левержет
левиндовий
левиний
левиха
левиця
левіхна
левовий
левурда
левусь
левчук
лев'я
лега
легат
легво
Бакаюватий, -а, -е. = бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Копитальний, -а, -е. Богатый, съ капиталомъ. Копитальні люде. Вас. 210.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.
Страховище, -ща, с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Нас спонсорують: