Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. В ліс дров не возять. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища.
Майстро́вня, -ні, ж. = майстерня. Пішов я шукати свого сина, як у москалі взяли. Прихожу у Київ. Кажуть, що він у майстровні. Прихожу, — мій майстро майструє воза.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо.
Прашпорт, -та, м. Испорч. вм. пашпорт. Паспортъ. Перестріва його на дорозі становий... «Прашпорт є?» — Ні, нема. — «Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь». узяв вовчий прашпорт. Его выгнали.
Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. Мила б я стіни, щоб були білі. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. 2) Стѣна, плетена невода. 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. .
Тремтіти, -мчу, -тиш, гл. Дрожать, трепетать. Нехай тремтять, рикають гори. Роса на листях тремтіла. Затихає голос, тремтить.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться.