Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Cм. жилавий, жилний.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. 3) Cм. зважа́ти.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Червона як рожа та таки й одягна. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ум. одягне́нький.
Розвінчати Cм. розвінчувати.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ.