Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
Ладоньки, ладочки, ладошки, Ум. отъ ладки.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Палиґа, -ґи, ж.
1) Большая палка.
2) Крыша въ шахтномъ ходѣ.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Рацавий, -а, -е. = рапавий.
Шіснадцять, -тьо́х числ. Шестнадцать.
Шпортання, -ня, с.
1) Ковырянье.
2) Возня съ чѣмъ либо.