Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу.
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак.