Закру́чувати, -чую, -єш, сов. в. закрути́ти, -кручу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Закрутив веремія. 2) Закручивать, закрутить (о вѣтрѣ). Як повіяв вітер, посіяв сніг зверху і знизу, далі як закрутило! 3) Зарабатывать, заработать пряденіемь. А Ганна грошей не жалувала... посилала, що було закрутить веретеном. Лев. І. 57. 4) сов. в. Закутить. Шо за тиждень заробе, усе у неділю прогуля. От раз... узяв він у хазяїна плату, та як закрутив.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Наробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нароби́тися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. 2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Підластитися Cм. підлащуватися.
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника.
